Михайлівський Золотоверхий монастир — найдавніший і один із найкрасивіших і найзначніших православних храмів України, розташований у центрі Києва на Володимирській гірці. Він був заново відбудований у 1990-х роках на місці зруйнованого Михайлівського монастиря Київської Русі.
Його історія бере початок з 1108 року. Цією датою згадується в літописі закладення онуком Ярослава Мудрого князем Святополком Ізяславичем храму на честь небесного покровителя Києва Архан.
Михайлівський собор був побудований за давньоруськими стандартами з каменю та обпаленої цегли-плінфи, а його стіни прикрашали фрески та унікальна «миготлива» мозаїка. Церква на той час єдина на Русі мала позолочені куполи, через що й отримала ім’я «Золотоверхий».
Значною ж святинею храму стали мощі святої Варвари. За переказами, привезені до XII Києва до столиці Візантії Константинополя.
Монастирю було завдано значної шкоди під час нашестя монголо-татар у XIII столітті, а також під час війни з кримським ханом у 1482 році. Упродовж кількох наступних століть храм відновлювався та добудовувався завдяки зусиллям польських королів, а також українських гетьманів. У XVIII столітті територію монастиря майже повністю перебудували, надавши йому рис українського бароко, спорудивши трапезну церкву та кам’яну дзвіницю.
«Чорна смуга» в історії монастиря розпочалася на початку ХХ століття із приходом радянської влади. Усі церковні цінності конфіскували і перейшли державі. Ченці були виселені, а житлові приміщення забрали різні радянські організації.
У 1933-1936 роках собор розібрали, а в 1937 року його конструкції, що залишилися, були знесені вибухом. Зберегти дозволили лише старі мозаїки та фрески, які частково були передані Софійському собору та Лаврі.
На початку 1990-х років Українська Православна Церква збирає кошти на відновлення храмового комплексу, що було додатково підтримано державою. Сьогодні, окрім новозбудованого собору, монастирський комплекс включає ще й трапезну з церквою Іоанна Богослова, а також дзвіницю у стилі українського бароко, відтворену у первозданному вигляді.
Сьогодні у дзвіниці та прилеглому корпусі відкрито музей історії монастиря. Тут можна побачити велику різноманітність стародавніх речей та цінностей, знайдених під час археологічних розкопок храму.
Цікаві факти:
— У ході вивчення кладки стін і мозаїк, що збереглися, серед деяких дослідників існує думка, що сучасний собор побудований не на місці Михайлівського Золотоверхого Святополка Ізяславича, а на місці храму XI століття, спорудженого ще його батьком Ізяславом Ярославичем, — Дмитрівського собору.
