Дубенський замок розташований на Рівненщині на березі річки Іква в місті Дубно, назва якого, мабуть, пов’язана з дубовим гаєм.
Його історія бере початок з 1386 року, коли Федір Острозький отримав жаловану грамоту у короля Польщі та у Литовського князя на зведення передового форпосту. Будівництво фортеці розгорнулося на початку XV століття високому березі річки Іква. І являла собою дерев’яно-земляну оборонну споруду, яка до кінця століття вже не давала потрібного рівня захисту, внаслідок чого князь Костянтин Острозький взявся за будівництво потужного кам’яного зміцнення.
Для його захисту було вирито глибокий рів, який під час небезпеки легко наповнювався річковими водами. Замок укріпили бастіонами зі сторожовими вежами та забезпечили підвісним мостом. Споруда мала і вигідну в стратегічному плані територію, оскільки підступи до неї, крім річки, захищала заболочена долина. Так замок перетворився на неприступну фортецю, яку за довгі століття нікому так і не вдалося захопити.
У XVII столітті фортеця перебудовується Янушем Острозьким і набуває ренесансних рис.
Але через століття новий господар князь Михайло Любомирський кардинально реконструює замок і перетворює його на палацовий комплекс завдяки архітектору Генріху Іттару і декоратору Доменіко Мерліні.
Остання власниця палацу Єлизавета Барятинська продає його військовому відомству наприкінці ХІХ століття. І після руйнувань, які форт зазнав у періоди двох світових воєн, він був відновлений та переданий у власність Міністерства культури. А вже 1993 року замкова споруда увійшла до складу заповідника міста Дубно.
Сьогодні тут діє музей з постійними та тимчасовими виставками, а також проводяться конференції, концерти та театральні вистави.
Цікаві факти:
— У підземеллях замку зберігалася зброя та їжа на випадок облоги. Це рятувало не лише військових, а й мешканців міста, які у разі небезпеки теж ховалися у кам’яних підземних ходах.
— Племінниця князя Костянтина Острозького Беата Дольська увійшла в історію тим, що, за легендою, під час підготовки до власного весілля вона примудрилася розбити намет кримського хана, який обложив замок, пострілом з гармати з вартової вежі. Татари, сприйнявши це як лихий знак, відступили. А вежа, звідки було зроблено постріл, отримала назву Беатка, або Дівоча вежа.
